Козацька республіка

 Нам, людям, які народилися на Старосинявщині, випала доля жити на історичних місцях козацької звитяги -  саме під Пилявцями у вересні 1648 року проходила доленосна битва війська Богдана Хмельницького з поляками, де українське військо одержало перемогу. У наших місцях знайдено давнє поселення наших пращурів під назвою Болохівщина. Пам’ятаючи своє минуле, ми зможемо будувати майбутнє. Тому в Старосинявському НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, гімназія» у 1998 році вперше було створено Козацьку Республіку. Це самодіяльне дитяче об’єднання, яке будує свою роботу на принципах добровільності, демократії і самоврядування.

Вищий орган управління – загальне зібрання козачат. Всю роботу координує і спрямовує козацька рада, до складу якої входять учні і дорослі: курінні і педагоги-консультанти. Козацька Республіка починає діяти з 1 класу.

Основними напрямами роботи Республіки є вивчення історії козацтва, відродження і збереження народних традицій, вивчення пісенного фольклору про козацтво, збирання та вивчення зразків образотворчого мистецтва, дослідження ролі спорту і фізичного виховання в житті козаків.

Створивши для школярів широке поле можливостей для самореалізації, орієнтуючи їх на досягнення соціально-корисної мети, ми відводимо їх від асоціальних форм поведінки, допомагаємо розвинути соціальну активність, виховуємо в них почуття власної гідності, надаємо їм можливість проявити себе в конкретній справі.

Республіка створила курені, які мають свою символіку, девіз, прапор, пісню. На чолі Козацької Республіки стоїть обраний кошовий, який відповідає за роботу козацької ради, є організатором козацьких свят, перевіряє, як виконуються грамоти (плани) куренів, нагороджує переможців козацьких конкурсів. Керує роботою куреня курінний. Генеральний прапороносець відповідає за збереження прапора Козацької Республіки та прапорів куренів.

Починаючи з 5 класу, учні продовжують свою діяльність в учнівському об’єднанні «Відродження», де вони продовжують крокувати козацькими стежинами.

Погодьмося, що з такими засадами життя нашим козачатам знайшлося б місце серед справжніх запорожців, ідеали яких покликані виховувати людину, віддану інтересам народу України.

Такі тенденції  педагогіки актуалізують наявні традиційні засади утвердження життєвого оптимізму, підносять на вищий рівень український лицарський дух і патріотизм, надають наукового обґрунтування, наповнюють змістом запити сьогодення шкільного виховного процесу, спрямовують його в русло розбудови Української держави, сприяють поверненню історичної пам’яті поколінь.

Тема національного відродження, історичного минулого наших земляків є предметом дослідження учнів школи-гімназії у Малій академії наук. Роботи Гринчук Ірини («Художня правда і літературний вимисел про події Пилявецької битви за матеріалами твору А.Кащенка «В запалі боротьби»», керівник Гринчук С.В.), Луценка Андрія («Образ Богдана Хмельницького в усні народній творчості, літературних та історичних документах», керівник Шафорост Н.А.), Грохольського Олега («Товариство українських поступовців на Поділлі», керівник Цирульник Л.М.) були схвалені на обласному етапі конкурсу і одержали дипломи та призові місця.